In the paper, I propose a project of social coordination as naturalistic social ontology (CNSO) based on the rules-in-equilibria theory of social institutions (Guala and Hindriks 2015; Hindriks and Guala 2015). It takes coordination as the main ontological unit of the social, a mechanism homological across animals and humans, for both can handle coordination problems: in the forms of “animal conventions” and social institutions, respectively. On this account, institutions are correlated equilibria with normative force. However, if both humans and animals (...) solve coordination problems in a similar way, and only humans have social institutions, how do the latter evolve? I suggest identifying possible causes of this evolution among cognitive capacities like mindreading and imitation by building dynamic models. Social ontology becomes constrained by the evolution of the forms of coordination and by the cognitive mechanisms involved in the emergence and persistence of social institutions. It means that it becomes bound to what might be derived from social institutions, i.e., social roles, structures and their derivatives. It shows how conceptual relations might emerge from causal. I conclude the paper with the discussion of the relationship between involved types of explanation, mechanistic and equilibrium ones. (shrink)

The article discusses the problem of the naturalistic methodology of social ontology. Following Katherine Hawley's (2018) analysis, the author considers three approaches: conceptual analysis, the ameliorative (or normative) approach, and inference to the best explanation (from best social science to social ontology). Hawley concludes that only the first two can provide a viable naturalistic social metaphysics, and the latter cannot. The author, drawing on the notion of naturalistic limitations of social ontology, shows that only a conclusion to the best explanation (...) can lead to a consistent realistic social ontology; this methodology avoids the problem of being rooted in concepts that do not have an empirical basis, which contradicts realism, and also does not imply normative prescription, which also contradicts the realistic description of the world. The problem critics attribute to inference to the best explanation - the lack of a predictively strong theoretical core of social theory from which to infer social ontology - can be resolved by satisfying three criteria (Turner, 2007): physical realizability, computability, and cognitive realism. The author proposes to implement them through the introduction of naturalistic restrictions into game theory. Formal models of coordination described by a correlated equilibrium - coupled with evolutionary explanations of the cognitive mechanisms responsible for the causal processes that make formally described coordination possible - may provide the desired theoretical core from which ontology can be derived. (shrink)

The article is dedicated to the study of the relationship between the diversity of the world of knowledge and the world of man. The role of knowledge in human life is shown, the mechanism of its influence on the human world is revealed, the diversity of knowledge in the context of plurality of language images is revealed, the relationship of such philosophical disciplines as epistemology and philosophical anthropology, which deal with the problems of knowledge and man, respectively, is clarified. It (...) is shown that сurrently, scientists are concerned about knowledge that corresponds to all the canons of classical rationality and yet turns out to be deeply irrational in its moral indifference regarding its use. It is substantiated that the times of classical rationalist euphoria from the success of science are over and it is time to reject the enlightenment illusions about science as a ‘panacea’ for all social ills. The discrimination of pre- and out-scientific knowledge does not meet the modern requirements of the new epistemology. Some anthropological and humanistic parameters of cognition are highlighted, and an attempt is made to offer a certain anthropological view of the world as a whole. It is shown that the turn from epistemology to ontology, which took place in the philosophical thought of the twentieth century, does not mean that epistemology has exhausted the possibilities of its development and should withdraw from the historical arena or relegated to the periphery of philosophical research. Moreover, nowadays we are increasingly talking about a cognitive or epistemological turn in philosophy. Classical epistemology is being replaced by various variants of modern non-classical epistemology, such as the cognitive approach, various versions of modern philosophy and sociology of science and anthropology of cognition, evolutionary and social epistemology, etc. The leading feature that defines and unites these areas of non-classical epistemologies is their anthropologisation, which testifies to the inextricable connection of such philosophical disciplines as epistemology and philosophical anthropology. (shrink)

The article explores the concept of humanism both in modern discourse and in historical retrospective. Human has always been at the center of philosophy, regardless of what spheres of being were studied. Anthropology, cultural studies, psychology, philosophy, and many other sciences explore various manifestations of a person, all of which are ultimately designed to answer perhaps one of the most critical questions – what makes us human? However, this discourse significantly changed over the course of two thousand years. For example, (...) Martin Heidegger points out an important nuance of the emergence of the concept of humanism, namely, as a kind of chauvinism – the division into humans (Romans) and non-humans (barbarians). This point of view is often overlooked, but it is critical to understanding the essence of this phenomenon. In the subsequent era of the Middle Ages, human was understood as the opposite of the divine, but in such realities, there were humanistic ideals and values. Already in the Renaissance, a return to the traditions of antiquity was announced, but the understanding of a person acquired a romantic character. Humanism clearly saw something more in a person than a person himself could demonstrate. It is for this metaphysical image that many critics of humanism have criticized this phenomenon. However, where there is criticism, there is progress, which is why this concept has gained a new round of discourse, which is why new trends have appeared that have brought the concept of humanism to a new theoretical level. As a historical phenomenon, humanism is faced with certain difficulties of new eras; because of these collisions, humanism is modified and adapted. Among humanism’s problems are multiculturalism, technological breakthroughs, and the need to search for new theories. In its development, the course of humanism takes on various forms and iterations. It is worth mentioning transhumanism (the idea of becoming someone more than just a human), posthumanism (philosophical views on human nature as a posthuman), and global humanism. (shrink)

The study defines two main research areas of ideas about a rescuer psychologist. The first area is devoted to the issue of creating social representations about the specialist psychologist and his/her relations with representatives of other professional groups. The other area is represented by works focused on the direct analysis of the profession of psychologist, specific peculiarities of professional activity and personal characteristics of the psychologist. It is indicated that the study of the representations about rescuer psychologist’ involves collective consciousness, (...) and the main direction that allows to solve the reconstruction problem of idea about a rescuer psychologist in the system of categories and conceptual coordinates is psychosemantics. For this purpose, the method of associative experiment defines the basic constructs used by the population to evaluate the representation about a psychologist. The obtained words associations were used to develop a method of semantic scaling of the concept "Psychologist". The research has constructed the semantic profiles of perception of a civilian psychologist and a rescuer psychologist, their most pronounced characteristics were defined. With the help of multidimensional scaling the place of rescuer psychologist in psychosemantic space of psychologists of different kinds of activity was determined. Thus, the rescuer psychologist has the closest professional similarity with a military psychologist and forensic psychologist. According to the respondents' opinion, he/she mainly provides psychological correction and rehabilitation, he/she has to work in uncomfortable and dangerous conditions, and also to deal with both individual and group psychological problems. (shrink)

Сталий і безпечний людський розвиток багатьма зв'язками пов'язаний з гуманітарною безпекою, яка зумовлена адекватною реакцією особистості на екстремальну ситуацію. Цілеспрямований вплив на поведінку і превентивну діяльність особистості в кризових ситуаціях стає можливим, завдяки формуванню особистісної структури свідомості людини – ментального патерну безпеки. Це відкрита, динамічна, відносно стійка, функціональна структура, що розвивається. Її конституювання відбувається на свідомому і підсвідомому рівнях психіки людини. Формування ментального патерну зумовлено потребами в безпеці, соціальним досвідом їх реалізації, спеціальними знаннями, гуманістичними ціннісними орієнтаціями, соціальним статусом, роллю, установками, (...) мотивацією і рефлексією особистості. Ментальний патерн безпеки містить когнітивну, семантичну, ціннісну, емотивну і поведінкову підструктури. Їх функціонування утворює комплекс моделей і схем адекватного реагування на кризові, екстремальні ситуації, конституює соціальні практики безпеки. Основною функцією ментального патерну безпеки є формування соціальної, психологічної та професійної готовності адекватного осмислення, поведінки і превентивної діяльності в надзвичайних ситуаціях. Провідна роль у формуванні ментального патерну безпеки належить системі освіти в інтересах сталого розвитку. Знання про конституювання ментальних структур безпеки може бути використано як концептуальна основа модернізації освіти в інтересах сталого і безпечного людського розвитку. (shrink)

Осмислення глобальних проблем існування людства заклали гносеологічні передумови формування актуальної філософської проблеми – екзистенційної безпеки. Становлення екзистенційної безпеки як теоретичної проблеми відбувалося через осмислення перспектив існування людства і пошук відповідей на екзистенційні виклики часу. Найбільш варіативне осмислення названої проблематики утворюють напрацювання представників культурологічної, феноменологічної, екзистенційної та інших течій філософії постмодерну. Аналіз праць надає підстави стверджувати, що антропогенним джерелом екзистенційних загроз є людське мислення, позбавлене моральних та гуманістичних цінностей як життєвих пріоритетів. Потреба у переформатуванні базових підстав осмислення світу, викликає необхідність розробки (...) когнітивної парадигми, яка має інтегрувати смислові структури безпеки життя та соціальні практики запобігання загрозам людському існуванню на підставі системи етичних пріоритетів і життєвих цінностей. Зроблено висновок, що когнітивна парадигма екзистенційної безпеки є сукупністю ідей, фундаментальних знань, ціннісних настанов, методологічних підходів, зразків вирішення пізнавальних завдань, відповідно до яких вибудовується інтегральне знання про загрози людському існуванню та шляхи їх подолання. (shrink)

For the first time since the break up of the USSR, and with the help of 21 leading historians of Russian philosophy from Moscow State University including M. N. Gromov, Z. A. Kamensky, M. A. Maslin, B. G. Safronov, and V. V. Serbinenko, Valery A. Kuvakin presents a comprehensive two-volume work capturing the rich philosophical heritage of this diverse culture. These scholars discuss its interpretation of the universe, the essence of history and human existence, the ideals of knowledge and a (...) decent life, the destiny of Russia, and the life of the world community from the 10th century through the early 20th century. These discussions are augmented with selected excerpts from original works, which served as examples of the main schools of thought. (shrink)

Avoiding both the heaven of our fantasies & the hell of our own making, humanism offers the 21st century the basis for establishing a just, free, & sane society.

Цель книги - конфигурация каббалистической герменевтики с русской филологической и литературной традицией. Речь идет о сборке территорий, о многомерном ансамбле текстуальных и онтологических пространств. "Компаративизм без берегов" книги "Зоар" сопоставляется с интертекстуальным подходом и лингвистической компаративистикой. Каббала понимается как проект совместности, содержание которого раскрывается во встречных сближениях с текстами Пушкина, Достоевского, Пастернака. Книги на русском языке #ReadRussia.

На підставі аналізу дискурсу філософських ідей постмодерну Е. Гуссерля, М. Гайдеґґера та їх послідовників розкривається процес конституювання феноменологічної структури екзистенційної безпеки, яка розглядається як феномен свідомості та атрибут людського буття, що виражає ментальні основи збереження стійкості соціально-природної системи. Обґрунтовано, що семантична складова феномена безпеки формується у процесі розгортання та збагачення смислів від протосенсу до метасенсу, що зумовлює генерування первинного імпульсу людської активності, спрямованого на збереження життєвого світу. Метасенс уявляється як трансцендентний обрій розгортання всіх можливих смислів безпеки, як інтерсуб’єктивна реальність, феномен (...) колективної свідомості, що іманентно несе у собі культурні коди людського існування. Відповідність цільових та ціннісних установок інституціолізованих систем безпеки універсальним та позачасовим життєвим сенсам розглядається як іманентна умова збереження людського існування та регулятивний імператив рефлексії та мотивації людської діяльності. Актуальність звернення української філософської думки до аналізу екзистенційних критеріїв як граничних підстав людського існування посилюється загрозами та небезпеками, зумовленими військовою агресією російської федерації проти України. (shrink)